Адаптація дитини до дитячого садка

В житті дитини настає період, коли їй доведеться відвідувати дитячий садок. Насправді, коли це відбудеться, вирішують батьки. Вважається, що четвертий рік життя є одним із сприятливих періодів для початку відвідування дошкільного навчального закладу.

По-перше, закінчився період раннього дитинства, в якому дитина активно росла і розвивалася (освоїла ходьбу, різноманітні дії з предметами, навчилася розуміти мову і активно говорити сама), їй потрібні були близькі люди, контакти з якими були провідними в її розвитку. За перші три роки малюк підріс, зміцнів, багато чому навчився. Стосується це, насамперед, таких найважливіших навичок, як самообслуговування (малюк самостійно їсть, відвідує туалет, частково сам уміє одягатися і роздягатися, за допомогою дорослого підтримувати і наводити елементарний порядок в особистих речах і іграшках), вміння самостійно грати і налагоджувати контакти з оточуючими. Крім того, дитина вже має досвід «розлучення» з мамою на деякий час. Для успішної адаптації дитини до умов дитячого садка це не мало. Процес звикання (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не доставляючи зайвого клопоту батькам. Інші, навпаки, звикають довго, болісно, а іноді зовсім не можуть адаптуватися.

В психологічній літературі поняття адаптації розкривається, як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують специфічний спосіб життя в певних умовах середовища. Серед інших видів адаптації вчені розрізняють соціальну адаптацію. В дошкільній педагогіці цей термін трактується як активне засвоєння діючих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності. В період адаптації в дитини відбувається перебудова динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок і способу життя. Додайте до цього так звану імунну та фізіологічну ломку, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, відхід в себе, плач, хвороби. Щоб адаптація до дитячого садка відбувалася якомога легше, слід готувати малюка до того, що скоро в його житті настануть зміни.

Найбільш оптимальним часом року для початку відвідування дитячого садка вважається початок літа або осені. Комплектація нових груп дітьми відбувається саме навесні. Тоді ж iде планування навчально-виховної роботи на новий навчальний рік, виділення коштів на приведення групових приміщень в порядок, комплектація груп іграшками та посібниками, відповідно до віку дітей. Тоді навчальний рік почнеться вже укомплектованою дітьми групою для всіх вихованців. Але це не означає, що в інший час року малюка не візьмуть в дитячий садок. Буде дуже добре, якщо вихователь дитячого садка заздалегідь познайомиться з майбутнім вихованцем, визначить можливі труднощі і дасть рекомендації щодо їх усунення ще до того, як дитина почне систематично відвідувати дитячий садок. Щоб контролювати процес адаптації, вихователь дошкільного навчального закладу веде так званий лист адаптації, а також проводить постійну роботу з батьками дитини, які створюють необхідні умови виховання малюка вдома.

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садку є єдність вимог до малюка в сім'ї та в садку. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей в групі, а також вихователь дізнається про умови виховання малюка в сім'ї, його індивідуальних особливостях, звичках. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально збігалися. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки. Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину.

По-перше, слід організовувати спілкування дитини з іншими дітьми - під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і вести себе в дитячому суспільстві.

По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде проходити процес адаптації до дитячого саду. В три роки дитина повинна вміти:

* Вмиватися. З невеликою допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає закатати рукави, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно мочить руки у воді, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючi рухи, змиває мило, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам остаточно закриває його; дитина самостійно витирає руки і обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, щоб руки і обличчя були сухими. За своїм бажанням або за нагадуванням дорослого дитина охоче миє руки.

* Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, акуратнiй зачісці. Відчувати огиду від забрудненого одягу, брудних рук, незачесаного волосся; звертатися до дорослого з проханням допомогти усунути це. Радіти, коли такі неприємні моменти усунені. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хусткою, класти її в кишеню.

* Правильно поводитися за столом. Висловлювати прагнення їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції, щоб годували з ложечки. Тримати ложку в руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що вміє їсти самостійно, як старші. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати по показу вихователя красиво сервірований стіл, барвистий посуд, смачну їжу. Дізнаватися і називати деякі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «спасибі», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Вдома мати улюблену тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби вимити свою чашку, тарілку, подати хліб, пиріжок.

* Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим і за його показом складати іграшки на місце, вішати одяг, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, в купанні ляльок.

* Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і надягати одяг, розстібати великі гудзики спереду, шнурувати черевики. Знати свої речі, радіти охайному одягу.

* Грати. У грі відображати процеси вмивання, одягання, їжі: годувати, купати, одягати іграшки, «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; в іграх-демонстраціях з іграшками, які показуються вихователем, допомагати ляльці правильно одягатися, приносити, наприклад, зайчикові все, що потрібно для купання зайчат, і т.п.

По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому буде місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна працю та інші).

По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, що там роблять діти. Також в дитини повинно стимулюватися бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя дітей в дитячому садку, розглядають картинки, ходять до дитячого садка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

Приблизно за місяць до початку систематичного відвідування дитячого саду (коли Ви зберете всі необхідні документи і пройдете всіх лікарів), добре, якщо домовитись з адміністрацією, і будете приводити малюка в освітній заклад тільки на час денної прогулянки. Так дитина познайомиться з вихователем, дітьми, звикне до них, навчиться спілкуватися, в неї з'являться перші уявлення про життя. Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що ж ще є цікавого в садку. Обов'язково подружитися з вихователями (їх, як правило, два) і помічником вихователя. Робіть це поступово. Довіра і прихильність до вихователя є необхідною умовою доброго самопочуття і розвитку дитини в дитячому садку.

З часом дитину можна буде приводити в садок з ранку до денного сну. Це займе ще якийсь час. Будьте терплячі, показуйте дитині, що Ви раді тому, що малюк вже дорослий і ходить в садок, до діток. Користуйтесь тим, що дитина виявляє потребу робити все сама, але при цьому враховуйте фактичний рівень її можливостей. Завдання дорослих - підтримати прагнення до самостійності, не погасити його критикою невмілих дій дитини, не підірвати віру дитини у власні сили. Допоможіть дитині помітити зростання своїх досягнень, відчути радість переживання успіху в діяльності. Частіше акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми і дорослими в дитячому садку, розпитуйте дитину про її враження.

Після закінчення деякого часу спробуйте залишити дитину на денний сон. Обов'язково обговоріть з малюком те, що, коли він прокинеться, Ви його відразу заберете. Не обов'язково в перший час спати до фактичного підйому. Спочатку можна спробувати заснути, а коли малюк прокинеться, сказати, що мама вже прийшла. Так Ви зможете заспокоїти дитину, щоб в серці була впевненість, що обов'язково будете забирати її додому ЗАВЖДИ. Адже страх розставання з близькими людьми, а тим більше з мамою, - один з найсильніших страхів (і не тільки дитячих, погодьтеся!). Поступово дитина звикне до того, що буде ходити в дитячий садок на весь день. У вечірній час в дитячому садку в дітей чимало цікавих справ - загартовуючi процедури, вечори розваг, самостійна ігрова діяльність та інші.